ІСТОРІЯ

Історія Печеніжинської ДМШ надзвичайна. 

Ця мужня і героїчна жінка зробила величезну справу у нашому селищі Печеніжин очоливши нововідкриту у 1991 році музичну школу, для якої не було відведено приміщення.

Титанічна праця, наполегливість, велике бажання створити взірцеву школу загартували у ній силу і непохитність своїх переконань. Совість, честь, людяність, добропорядність, працьовитість, безкорисливість, релігійність - риси, якими наділив Бог цю людину.

Впродовж тридцяти років колектив Печеніжинської ДМШ мав щастя працювати і спілкуватися з високоінтелігентною, високоосвідченою людиною, чарівною жінкою - Марією Михайлівною Маївською, захоплювались її силою волі, духу, енергії, оптимізмом, високою свідомістю, відповідальністю, патріотизмом, блискучим артистичним талантом, бездоганною літературною мовою, широтою поетичної фантазії, творчою ерудицією.

Правдивість, відкритість, щирість, добродушність, далекоглядність, виваженість у спілкуванні завжди привертали увагу колег по роботі і спонукали до активної творчої праці з вірою у Бога. Хто бував у нашій школі, не міг не відзначити материнське ставлення до учнів і викладачів.

Ми, колишні учні Марії Михайлівни, не досягли б у житті того, що маємо зараз, якщо б не приклад чудового педагога, яка приділила багато уваги вихованню національно-патріотичних почуттів, християнської етики і поведінки в учнівському і педагогічному колективі.

"Сподвижниця у культурі", - так охарактеризовував діяльність Марії Миколаївни історик, академік Володимир Грабовецький.

Дякуючи її незламному характеру, крига скресла і на весні 2003 року рішенням Печеніжинської селищної ради від 22 березня місцевій дитячій музичній школі передано в управління приміщення Печеніжинського ККП по вулиці Богуна, 20. На цьому місці в 1901 році був збудований будинок читальні "Просвіта". А в 1934 році будинок рідної школи. Фундаторами були громадські діячі Самокишин Іван і Варчук Василь.

Отримавши постійну прописку, музична школа перетворилась на суцільний будівельний майданчик. Всі роботи контролювала особисто Марія Михайлівна, яка від ранку до пізнього вечора перебувала на об'єкті, поклавши на його вівтар весь свій вільний час.

Марія Михайлівна Маївська чітко бачила намічену мету і знала, який шлях найкращий для її досягнення. Крім цього, вона мала добрих помічників і однодумців серед очолюваного педагогічного колективу. Всі викладачі разом з учнями і батьками допомагали доводити до ладу приміщення рідної школи.

Як же гарно звучало "моя школа", - у якій запанувала потужна енергія творчості і добра.

Із ініціативи Марії Михайлівни у школі були створені різні музичні колективи.

Учні школи брали і беруть активну участь у різноманітних конкурсах  та концертах.

Відкрито та встановлено на стінах школи дві меморіальні дошки: Самокишину Роману (1895-1971р.) та Грабовецькому Василю (1885-1955 р.).